- виправка
- —————————————————————————————ви́правкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виправка — и, ж. 1) рідко. Дія за знач. виправляти, виправити 2), 7). 2) Постава тіла, набута завдяки спеціальним вправам … Український тлумачний словник
молодцюватий — а, е. Який має бравий вигляд; ставний, спритний. || Власт. молодцеві (у 2 знач.). Молодцювата виправка … Український тлумачний словник
солдатський — а, е. Прикм. до солдат 1). || Признач. для солдата, для солдатів. || Признач. для носіння солдатомі (про одяг, взуття і т. ін.). || Який належить солдатові. || Власт. солдатові, такий, як у солдата. Солдатська виправка. || Який складається із… … Український тлумачний словник